WWW.NET.KNIGI-X.RU
БЕСПЛАТНАЯ  ИНТЕРНЕТ  БИБЛИОТЕКА - Интернет ресурсы
 

«УДК 351:354:342.518:328.18 B. В. КРЕЙДЕНКО ПОР1ВНЯЛЫШЙ АНАЛВ РОЗПОДШУ УПРАВЛШСЬКИХ ФУНКЦ1Й М1Ж ПРЕЗИДЕНТОМ УКРАШИ ТА КАБШЕТОМ MIHICTPIB УКРАШИ (1996 - 2004 ...»

Teopin та практика державногоуправлтня. -Bun. 1 (36)

2. Мировой порядок, основанный на демократии и правах человека // Бюлетень

ЮНЕСКО апрель - июнь 2004 р. - Режим доступу : http://unesdoc.unesco.org/

images/0013/001354/135442r.pdf.

3. Основи демократ : Щдручникдлястуденлввищ. навч. заклада / за заг. ред.

A. Колодш ; М-во освгги i науки Украши ; 1н-т вищо! освгги АПН Украши ;

Укр.-канад. проект “Демократична освгга". - К. : АЙБ1, 2009. - 684 с.

4. Радченко О. В. Влада1вибори: 1нституцшна взаемод1я в демократичному сусшльств1: [монограф1я] / О. В. Радченко. - X. : Вид-во XapPI НАДУ "Мапстр", 2006. - 244 с.

5. Юрт М. Ф. Полпологтя : навч. noci6. /М. Ф. Юрш. - К. : Даюр, 2006 - 416 с.

Надшита до редколегп 01.12.2011 р.

УДК 351:354:342.518:328.18 B. В. КРЕЙДЕНКО

ПОР1ВНЯЛЫШЙ АНАЛВ РОЗПОДШУ

УПРАВЛШСЬКИХ ФУНКЦ1Й М1Ж ПРЕЗИДЕНТОМ УКРАШИ

ТА КАБШЕТОМ MIHICTPIB УКРАШИ (1996 - 2004 pp.) Проанал1зоеано констытуцшт нормы щодо основных мехатзм1ерозподшу упраелтсъкых функцш м1ж Президентом Укра'шы та Кабтетом Mimcmpie Укра'шы у 1996 - 2004 pp. та выявлено ix недолжы. Розглянуто полШычт можлывостг та npaeoei тдстаеы для уточненя ы змты окремых мехашзмгв езаемодп MioKПрезидентом Укра'шы та Урядом Укра'шы.

Ключов! слова: пор1вняльний анал1з, повноваження, управл1нсыа функцп, державне управлшня, Президент Украши, Кабшет MimcTpiB Украши, державна полггика.



Application of mehanizmiv konstitncijni seeding on rozpodiln npravlins kih funkcij between the President of Ukraine Kabinetom of Ministers of Ukraine ы 1996-2004 pp. the viavleno their nedoliki. The political possibilities that are legal for ntocnena ND changes separate work mehanizmiv between the President of Ukraine Uradom Ukraine.

Key words: administrative powers, functions, public administration, President of Ukraine, Cabinet of Ministers of Ukraine, state policy.

Розподш управл1нсысих функцш завжди був i буде ода ею з фундаментальних ознак демократично! полггично! системи. Тому побудова ефективно! модел1 управл1ння в Украгш мае бути не самоцшлю для вищих оргашв державно! влади, а лише мехашзмом реал1заци сусшльних потреб. Стрижень владно! управл1нсько!

модел1 закладаеться Основним Законом, в якому визначаються повноваження, розподш управл1нських функщй, порядок формування та мехашзму взаемодо вищих Розвиток система державного управлтня в Укртт оргашв державно! влади, зокрема Президента Украши та Кабшета МЫстрш Украши.

Конституцшна визначешсть правових взаемовпливш е суттю мехашзму розподалу управшнсысих функцш [6, с. 66].

Однак ефектившсть i д1ев1сть управшисько! модеш визначаегься не тадьки юридичними нормами Конституцп, а й щлою низкою шштичнихт:, економ1чних, сощальних, юторичних чиннишв. У таких провадних европейських крашах, як Франщя, 1тал1я, Шмеччина модел1 розподшу управл1нських функцш формувалися упродовж багатьох рошв i знайшли свое вадображення не тадьки в нормативноправових актах, a i в неписаних полггичних традищях наприклад, як у Великобританп.

Так, враховуючи, що Украша мае транзитне суспадьство та знаходиться в пошуку власних шштичних, економ1чних, сусп1льних традищй, то й процес побудови ефективно1управлшсько1 модел1 е дос1 актуальним.

У науковш л1тератур1 досладженням питання розподалу управлшських функцш м1ж Президентом Украши та Урядом Украши приддлялася значна увага таких дослцщиив, якН. Нижник, Н. Плахотнюк, Ф. Рудич, I. Сало, С. Телешун, В. Шаповал, В. Шатило, Л. Шкляр та ш. Зазначеш автори, вчеш та експерти зробили грунтовний внесок у наукову розробку ще1 теми, однак mii пращ з об'ективних причин не враховують державницьких i пол1тико-правових насладив Р1шення Конститущйного Суду Украши вад 30 вересня 2010 р. № 20-рп/2010, яким вадновлено д1ю редакцп Конститущ1 Укра1ни 1996 р.

Метою статп е виявлення недол1шв функц1онування владних моделей 1996 - 2004 pp. шляхом пор1вняльного анал1зу механ1зм1в розподалу управл1нсысих функцш м1ж Президентом Украши та Кабшетом М1шстр1в Укра1ни.

Укра1на - молода, демократична держава, де 28 червня 1996 р. була прийнята Конститущя, що визнана м1жнародними шститущями та европейськими державами одшею з кращих в Сврош. Проте згодом виявилося, що окрем1 и положения та норми, зокрема ri, я и стосоються повноважень i розпод1лу управл1нських функц1й м1ж вищими державними органами, е недосконалими й залежними вад полггично1 та економ1чно1 ситуащ! в крайп, створюючи владн1 конфлшти в державному управлшш серед вищих державних орган1в влади, яш призводить до попршення сощально-економ1чного р1вня життя в Украйп. Зм1ни, внесен! до Конституцп Украши вад 8 грудня 2004 р., були направленш на вдосконалення взаемовадносин м1ж плками влади, на практищ показали свою неефектившсть або привнесли ще бшыш пол1тичних конфл1кт1в м1ж Президентом Укра!ни та Кабшетом MimcrpiB Укра!ни [8, с. 17; 9, с. 9].

Ураховуючи недолпси ново! редакцИ Конституци Украши вад 8 грудня 2004 р., Bci парламентсыа пол1тичш сили намагалися перерозпод1лити владш повноваження або трактувати норми Конститущ! на свою користь, що ускладнювало, а часом й парал1зовувало взаемодаю Президента Укра!ни та Прем' ер-мшютра Украши [8].

Зважаючи на це, Президент Украши В. Янукович у серпш 2010 р. шщповав роботу з удосконаленню Конституци Украши в частиш, що стосуеться проведения реформи у сфер1 розшщлу управл1нських функц1й м1ж Президентом Украши та Урядом Украши. Так, Ршеннм Конститущйного Суду Украши вад 30 вересня 2010 р.

№ 20-рп/2010 було вадмшено Закон Украши "Про внесения змш до Конституцп Теор1я та практика державногоуправлтня. -Bun. 1 (36) Украши" вад 8 грудня 2004 р. № 2222-IV через порушення юнституцшно! процедуры його розгляду та прийняття визнано неконституцшним i ввдновлено дио норм попередньо! редакцп Конституци Украши вад 28 червня 1996 р. У такий cnoci6 Украша як держава водйшла в1д парламенсько-президенсько! форми правлшня до президенсько-парламентсько!.

Осильки процес удосконалення Основного Закону Украши ще не закшчено, слад наголосити на шштичних, економ1чних i правовых можливостях та шдставах уточнения окремих механ1зм1в взаем оди та розподшу управл1нсысих функцш м1ж Президентом Украши та Кабшетом М1шстр1в Украши.

По-перше, Президент Украши июля прийняття Рпнення Конституцшного Суду Украши вад 30 вересня 2010 р. № 20-рп/2010 залишаеться на позици подальших конститущйних змш: “Ул Hanii наступш дп з удосконалення Конституци Украши будуть ефективними, системними та прозорими... Я шдтримую даю референдуму, а також даю Напшнально! конститущйно1 асамбле! як мехашзм для ефективно!

консол1дащ1 на шляху реформування шматично! системи Украши" [3].

По-друге, залишаеться правова можлив1сть для впровадження полиично!

реформи 2004 р. а саме, у п. 4.1 мотивувально! частини Ршення Конститущйного Суду Укра1ни вад 30 вересня 2010 р. № 20-рп/2010 зазначено, що,”виршгуючи питания порушеш у конституцшному поданш, Конституцшний Суд Укра1ни виходить з того, що конституцшному контролю шдлягае не змют Закону № 2222, а встановлена Конститущею Украши процедура його розгляду та ухвалення" [7]. KpiM того, Конституц1йний Суд Украши у своему Висновку вад 12 жовтня 2004 р. № 2-в/ 2004 визнав проект Закону Украши "Про внесения змш до Конституцп Укра1ни" (реестр.

№4180) таким, що вцщовадае вимогам ст. 157 i ст. 158Конститущ1Укра1ни[2].

Отже, говорити про те, що змют внесених змш вщ 2004 р. до Конститупд Укра1ни е неконститущйним, не мае жодних пдатав [4]. Навпаки, на нашу думку, треба враховувати при подалышй робот13i створення оптимально! модел1 взаемодп та розподш управл1нсысих функц1й м1ж Президентом Украши та Урядом Украши найкранц норми Конституцп в1д 8 грудня 2004 р., що на практищ показали свою ефектившсть.

Мехашзм взаемодИ м1ж Президентом Укра1ни та Кабшетом Мшкщлв Укра1ни визначаеться насамперед Конституц1ею Украши, що передбачае таи положения:

- п. 10 ст. 106 - Президент Украши призначае за поданням Прем'ер-мшютра Укра1ни члешвКабшетуМ1шстр1вУкра1ни, кер1вниив iininrx центральних орган1в виконавчо! влади, а також п ш в мюцевих державних адмшютрацш та припиняе i'xHi повноваження на цих посадах;

- п. 15 ст. 106 - Президент Украши утворюе, реоргашзовуе та лпсвцювуе за поданням Прем'ер-мшстра Украши м1шстерства та iHmi центра ль Hi органи виконавчо! влади, дшчи в межах контв, передбачених на утримання оргашв виконавчо!влади;





- п. 16 ст. 106 - Президент Украши мае право скасовувати акти Кабшету М1шстр1в Украши та акти Ради мшютр1в Автономно! Республ1киКрим;

-ст. 113 Кабшет М1шстр1в Укра1ни е вищим органом у систем! оргашв виконавчо! влади. Кабшет MimcTpiB Укра!ни вщповщальний перед Президентом Розвиток система державного управлшня в Укртт Украши та шдконтрольний i шдзв1тний Верховнш Радд Украши в межах, передбачениху статтях 85, 87 Конституци Украши;

- Кабшет MiHicTpiB Украши в межах свое1 компетенци видае постанови i розпорядження, яш е обов'язковими до виконання.

Отже, пор1вняно з Конститущею Украши в редакщ! вад 8 грудня 2004 р. зараз право Президента Украши на вето й скасовування акпв Кабшету MuricrpiB Украши та акпв Ради мппстрш Автономно! Респубшки Крим е де-факто розширене. Шсля вцшовлення попередньо! редакщ! Основного Закону Украши вад 28 червня 1996 р.

Глава держави може застосовувати вето до Bcix закошв, у тому числ1 i до закошв про внесения змш до Конституци Украши. Тому, дощльшсть можливосп застосування Президентом права вето щодо закону про внесения змш до Конституци Украши е довол1 сумшвною, осшльки за процедурою таи закони вважаються остаточно прийнятими лише за наявносп позитивного висновку Конститущйного Суду Украши, вцщосно його вцщовцшосй вимогам ст. 157 i 158 Основного Закону Украши та за умови, що за такий закон проголосувала конститущйна бшышсть в1д складу Верховно! Ради Украши [1].

Певним аналогом також е право Президента Украши скасовувати нормативно-правов1 акта оргашв виконавчо! влади як i3 правових шдстав, так i з мотив1в пол1тично1 дощльносп. Так, чинна редаюця Основного Закону Украши дае змогу Пре-зиденкш Украши скасовувати акта Кабшету MiHicTpiB Украши, Рада MiHicrpiB Автономно! Республ1ки Крим та ршення гол1в м1сцевих державних адмМстращй. Водночас акти мюцевих державних адмМстрацш пор1вняно з актами Уряду е бшын захищеними вад скасування. Так, ч. 8 ст. 118 Конституци встановлено, що "р1шення гол1в м1сцевих державних адмшстрацш, що суперечать Конститущ!

та законом Украши, шшим актам законодавства Украши, можуть бути в1дпов1дно до закону бути скасоваш Президентом Украши...” [10].

У прийнятих змшах до Конститущ! Украши 2004 р. за Президентом Украши було залише-но можливють без будь-яко! мотивацп скасовувати акти Ради мппсщлв ABTO-HOMHOI Республ1ки Крим. У свою чергу, д1я акпв Уряду могла зупинятись Президентом Украши виключно з мотив1в i'x нев1дпов1дност1 Конститущ! Украши.

Такий шдоад зменшував залежн1сть Уряду вщ необхщносп бути лояльним до Глави держави.

Зпдно з Конститущею Украши та Законом Украши “Про Кабшет MiHicrpiB Украши", Уряд е вищим органом у систем! оргашв виконавчо! влади, яку складають центральш та м1сцев1 органи виконавчо! влади. Як вищий орган виконавчо! влади Кабшет MiiricTpiB Украши здшснюе владу як безпосередньо, так й через центральш та м1сцев1 органи виконавчо! влади, спрямовуючи та контролюючи !х даяльшсть.

Для забезпечення реал1зацИ державно! пол1тики в особливо важливих сферах д1яльност1 та державного управлшня Уряд Укра!ни мае право пропонувати Президенту Укра!ниутворювати в1дпов1дн1 департамента, служби, агенцп, але саме Президент Украши здшснюе звшьнення з посади !х кер1внишв та затверджуе i'x Положения. Щ органи утворюються в межах центрального органу виконавчо! влади й здшснюе управлшня певними шдгалузями або сферами д!яльносп, виконують контрольно-наглядов1 функцп, тощо.

Теор1я та практика державногоуправлтня. -Bun. 1 (36) Кер1вники оргашв державного управлшня призначаються на посади та зв1льняються з посад Президентом Украши за поданням Прем' ер-мппстра Украши.

У свою чергу, спрямування та координация д1яльност1 центральних оргашв виконавчо! влади реал1зуеться мшктром шляхом визнання у специальному директивному наказ1 стратеги ддяльносп та основних завдань, що випливають з Програми д1яльност1 Кабшету MimcTpiB Украши та одержання в1д них щор1чних з в т в щодо результата i'x д1яльност1.

Тому повноваження Президента Украши щодо створення, реоргашзаци чи Мкюдаци м1шстерств чи вцюмств в Украйп, а також призначенш п ш в мюцевих державних адм1шстращй, на нашу думку розривае центральну виконавчу структуру та вносить певну суперечшсть в и роботу. Ор1ентуючись на Президента Украши, який i'x призначив, глав мюцевих державних адмшютрацш та шших вцюмств iraopyiOTb Програму д1яльност1 Кабшету MiHicrpiB Украши, враховуючи, що Прем'ер-мш1стр не мае повноважень на i'x звшьнення з посади.

Так, на нашу думку, видаеться лопчним зменшення залежносп гол1в мюцевих державних адмшютрацш та вцюмств, що входять до виконавчо! плки в1д Президента Украши та передач! цих повноважень щодо призначення та звшьнення до Кабшету MimcTpie Укра1'ни як колепального органу влади.

Також важливим мехашзмом взаемоди Президента Укра1ни та Уряду Украши е процедура конграсигнацп, коли певш акти глави держави скр1плюються шдписом Прем'ер-мш1стра Укра!ни або в1дпов1дного мш1стра.

У крашах-членах бвропейського Союзу не мае однакового шдходу до ще! процедури. В одних крашах таких, як 1тал1я та Шмеччина процедура набуття чинносй акпв глави держави означае, що, беручи до виконання акти глави держави, уряд покладае на себе пол1тичну i юридичну в1дпов1дальшсть за i'x виконання, в шших крашах таких, як Франщя та Канада - контрасигнування св1дчить лише про ознайомлення з документом та його виконання без додатково! шштично! вщпов1дальност1.

У Конституцй' Украши визначено акти Президента, що скршлюються шдписами Прем'ер-м1шстра й мшютра, вцщовщального за його виконання. Якщо застосувати до процедури "скр1плення" в укра1нських реашях шдад, коли без в1зи урядовц1в акти глави держави не можуть вступити вдаю,то лептимшсть указ1в Президента Укра1'ни ставить у залежшсть вщ вол1 Кабмшу Це, у свою чергу, робить конститущйний припис про те, що укази та розпорядження, видаш на виконання Конституцд Укра1'ни i закошв Укра1ни, е обов 'язковими до виконання на територи держави. Осильки це положения Конституцп Украши також сформульовано в дискусшний cnoci6, то його виконання залежало в1д того, хто призначав члешв Уряду на i'x шштичш посади. Коли склад Кабшету MimcrpiB Украши формувався Президентом Украши, його укази майже автоматично скршлювалися пщписами члешв Уряду.

Шсля зменшення залежносп Уряду в1д Президента, що стало результатом полггичшнреформи вщ 8 грудня 2004 р., окрем1 акти глави держави, видаш в межах його конституцшних повноважень, вступали в д ш без передбачено! Конститущ!

Украши процедури “скршлення" [5, с. 137].

Однак у зв'язку з тим, що вцшовлення в Укра1ш зм1шано! президентськопарламентсько! форми правл1ння фактич-но призвело до шдпорядкування Уряду Розвиток система державного управлтня в Укртт Президентов! Украши, то процедура контрасигнацп знову перетвориться на звичайне ознайомлення з вцщоввдними Указами.

Саме урегулювання цих питань вщбулося лише теля прийняття в жовтш 2010 р.

ново! редакци Закону Украши "Про Кабшет MimcTpiB Украши". Так, ч. 3 ст. 25 цього Закону визначае, що Прем'ер-мш1стр Украши i мшетр, вцшов1дальний за акт Президента Укра1ни, зобов'язаний скр1пити його свогм шдписом у п'ятиденний строк з дня надходження акта.

Ураховуючи подалыну роботу над уточнениям конституцшних норм, на нашу думку, видаеться лопчним детальшше виписати процедуру контрасигнацп, прийняти Закон Украши "Про Президента Украши" та Регламент, що зменшить HMOBipmcTb полггичних конфлгкпв i криз й остаточно окреслить коло управлшських функцш Президента Украши.

Зважаючи на викладене, д1ходимо до висновку, що у президентськопарламентськш i в парламентсько-президентсыай моделях 1996 та 2004 pp. e низка недолшв, я и через недосконал1сть розподшу управлшських функцш м1ж Президентом Украши та Кабшетом М1н1стр1в Украши створювало полггичн1 конфл1кти та кризи, яш негативно вцюбражалися на piBHi життя громадян i зменшувало р1вень дов1ри м1жнародно1 епшьноти до едноеп в реал1зац11 запланованих реформ в Укршш. Беручи до уваги, що до 2006 р. у президентськопарламентсыай владн1й модел1 головну роль вццгравав Глава держави, то це також не унеможливило пол1тичн1 конфл1кти та кризи.

У свою чергу, парламентсько-президентська владна модель, в якш б1льппсть повноважень концентрувались у Верховно! Ради Украши та Уряду Украши, також не мютила д1ево1 модел1 швелювання пол1тичних криз i конфлпшв.

Тому mmi, коли в Украпп створено м1цну вертикаль влади, полггичн1 конфл1кти унеможливлюються за рахунок концентраци влади у Президента Укра1ни та едноей команди в уряд1 та б1лыност1 у Верховнш Рад1 Украши.

Однак при подалынш робой над внесениям змш до Конститущ! Украши та побудови в УкраМ власно! загальноприйнятно1 владно1 модел1 необхщно врахувати Bci переваги та недолши моделей управлшня 1996 - 2004 pp., що на практищ покращили ствпрацю Президента Укра1ни та Кабшету Мппсщлв Укра1ни.

Перспективними подальшими досладженнями у цьому напрям1 буде створення загальноприйнятно! владно! модел1 з ефективним розподшом управл1нсысих функцш м1ж Президентом Украши та Урядом задля унеможливлення шштичних криз i конфл1кт1в та шшпшення р1вня життя громадян.

Штература:

1. Конститущя Украши : прийнята на п'ятш cecii' Верховно! Ради Украши 28 черв. 1996 р. // ВВР Украши. - 1996. - № 30.

2. Висновок Конституцшного Суду Украши у enpaei про законопроект № 4180 з внесеними до нього поправками вщ 12 жовтня 2004 р. № 2-в/2004 // Офщ. вюн.

Украши. - 2004. - № 42.

3. Звернення Президента Украши до народу в1д 1 жовтня 2010 р. - Режим доступу: http:www.president.gov.ua/news/18335.html.

Теор1я та практика державногоуправлтня. -Bun. 1 (36)

4. Коериженко Д. С. 1нститут вето: заруб1жний досввд, нацюнальне законодавство i практика, пропозищ! / Д. С. Ковриженко. - К. : Лаборатория законодавчих imniaraB, 2009. - 60 с.

5. Конститущйна конфлштолопя (конституцию мехашзми подолання полггичних криз) : [послбник] / Г. М. Волянська, М. В. Ошшук, М. В. Савчин та iH. ;

за ред. М. В. Савчина, В. Л. Федоренка. - К. : 1н-т громадян. сусп-ва, 2008. - 188 с.

6. Ребкало В. А. Полггичш шститути в nponeci реформування системи влади/ В. А. Ребкало, Л. G. Шкляр. - К. : Вид-воНАДУ;Мшешум, 2003. - 172 с.

7. Ргшення Конституцшного Суду Укра1ниусправ1прододержанняпроцедури внесения змш до Конституцп Украши вщ 3 0 вересня 2010 р. № 20-рп/2010 // Офщ.

в1сн. Украши. - 2010. - № 72/1. - (Спец. вип.).

8. Сало I. С. 1нститут президентства в забезпеченш конструктивно! взаемодИ ключових суб'ект1в державно! влади та ефективного функцюнування пол1тично1 системи краши / I. С. Сало. - Режим доступу : http://old.niss.gov.Ua//Monitor/ desember08/10/htm.

9. Система стримувань i противаг у сфер1 державно-управлшських в1дносин :

наук.-метод.рек. / [авт.кол. :В. А. Ребкало,В. А. Шахов,Е. А. Афоншташ.] ;зазаг.

ред. В. А. Ребкала, М. М. Логуново!,В. А. Шахова. - К. : НАДУ, 2008. - 72с.

10. Шатыо В. А. Гнститут президентства в систем! державно! влади Украши / В. А. Шатшо. - К. : Укр. центр, полгг. менеджменту, 2004. - 159 с.

–  –  –

УДК 352.001.76 О. С. СЕРДЮКОВА

КАТЕГОРШ "ШНОВАЩЯ" В KOHTEKCTIРОЗВИТКУ

ТЕРИТОР1АЛЫШХ ГРОМАД: УЗАГАЛЬНЕННЯ НАУКОВ01 ДУМКИ

Узагалънено nidxodu do еизначення дефтщп "тноеащя ”, з 'ясоеано Пключов!

риси. Установлено основы eidjuiHHOcmi категори "тноващя ” eid тших схожих понять. Уточнено и трактуеання в контекст! розеитку територ1алъних громад.

Ключов! слова: шноващя, шновацшнадхяльшсть, шноващйний розвиток, терищлальна громада.

The approaches to determine the definition of “innovation” have been generalised; its key features have been identified. The main differences between the category of “innovation” and other similar concepts have been established. Its interpretation in the context of the development of territorial communities has been defined more accurately.

Key words: innovation, innovation activity, innovation development, territorial community.

Похожие работы:

«Анализатор паров этанола в выдыхаемом воздухе Alert J4X.ec Руководство по эксплуатации CОДЕРЖАНИЕ 1 Описание и работа 3 1.1 Назначение 3 1.2 Состав изделия 5 1.3 Устройство и работа 7 1.4 Маркировка и пломбировани...»

«МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ ФЕДЕРАЛЬНОЕ ГОСУДАРСТВЕННОЕ БЮДЖЕТНОЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ "ВОРОНЕЖСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ УНИВЕРСИТЕТ ИНЖЕНЕРНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ" УТВЕРЖДАЮ Декан технологического факультета _ (наименование факультета, к кот...»

«GSM-Модуль PCS100 Версия 1.0 Инструкция по установке и применению КОМПЛЕКТ ПОСТАВКИ • GSM-модуль (PCS100) • Металлический бокс • Антенна • Серийный кабель ПЕРЕД ПРИМЕНЕНИЕМ • Требуется активированная SIM-карта (обратитесь к вашему сотовому операт...»

«Оскар Уайлд Веер леди Уиндермир Оскар Уальд Веер леди Уиндермир Пьеса о хорошей женщине Перевод M. Лорие ДЕЙСТВУЮЩИЕ ЛИЦА Лорд Уиндермир. Лорд Дарлингтон. Лорд Огастус Лортон. Мистер Дамби. Мистер Сесил Грэхем. Мистер Хоппер. Паркер, дворецкий. Леди...»

«БУЛАТ ОКУДЖАВА Подозрительный инструмент Im WERDEN VERLAG Москва AUGSBURG 2004 Печатается по книге: Булат Окуджава. Капризы фортуны. Екатеринбург. 2002 © Булат Окуджава (наследники), 2004 © "Im Werden Verlag". Некоммерческое электронное издание. 2004 http:...»

«IP-адрес, маска подсети, классы IP-адресов Все узлы в компьютерных сетях должны иметь IP-адреса. За выдачу IP-адресов отвечает Агентство по выделению имён и уникальных параметров протоколов Интернет (IANA). Обычно Интернетпровайдер...»

«Началь^^ управления спорта и дненского облисполкома О.Е. Андрейчик ПОЛОЖЕНИЕ о проведении открытого чемпионата и первенства Гродненской области по маунтинбайку МТБ ХСО. ЦЕЛИ И ЗАДАЧИ. Соревнования проводятся с целью: популяризации велос...»

«Научный журнал КубГАУ, №66(02), 2011 года 1 УДК 81.11 : 81.33 UDC 81.11 : 81.33 ОСОБЕННОСТИ АРГУМЕНТАТИВНОГО CHARACTERISTIC FEATURES OF THE ДИСКУРСА ЛИЧНОСТЕЙ С ARGUMENTATIVE DISCOURSE OF КОГНИТИВНЫМ СТИЛЕМ "КОГНИТИВНАЯ INDIVIDUALS WITH “COGNITIVE ПРОСТОТА" SIMPLICITY” STYLE Беседина Екатерина Владимировна Besedina Ekaterina...»

«1940 УСПЕХИ ФИЗИЧЕСКИХ НАУК Т. ХХШ, вып. 2 АННОТИРОВАННЫЙ СПИСОК НЕПЕРИОДИЧЕСКОЙ ЛИТЕРАТУРЫ ПО ФИЗИЧЕСКИМ НАУКАМ, ВЫШЕДШЕЙ С 16 ДЕКАБРЯ 1939 г. ПО 15 ФЕВРАЛЯ 1940 г.1) а) Книги и брошюры *\. Акулов Н. С, проф., Ф е р р о м а г н е т и з м, 88 стр., 60 рис., ОГИЗ, Гос. изд-во технико-теоретической литературы, М...»








 
2017 www.ne.knigi-x.ru - «Бесплатная электронная библиотека - электронные матриалы»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.